Правильний налив пива в чеському стилі та пивні крани LUKR®

Чеський налив пива – особливий ритуал, невід'ємна частина місцевої пивної культури. Слова «на гладінку», «на двакрат», «шніт» і «мліко», «чохтан» ласкають слух туристів, які часто бували в Чехії. Суть у тому, щоб завжди отримувати в кухлі ідеальну піну в необхідній кількості. Але в чому секрет – у мистецтві наливання пива з крана чи в техніці? Виявляється, для цього не потрібно бути барменом з багаторічним стажем. Пристрій пивного крана Lukr дозволяє керувати піноутворенням одним рухом рукоятки. Це набагато зручніше, ніж звичайний кран з компенсатором: однією рукою тримаєш кухоль, іншою перемикаєш рукоятку в різні позиції. З Lukr навіть не дуже досвідчений бармен може налити келих, як у найкращих пабах Чехії. Спробуємо розібратися в тонкощах розливу по-чеськи та пояснити, як легко налагодити його в барі або навіть вдома.

Пиво з піною чи без: що краще?

У чехів немає однозначної відповіді на це питання. «І того, і іншого, і якомога більше!» Коли ми зупинилися в Празі, виявилося, що в нашому будинку цілих чотири паби, битком забиті вечорами. Пивовар – одна з найшанованіших професій, а пиво – чи не найважливіший продукт харчування. Подавати його тут прийнято по-різному. За століття в Чехії сформувалося цілих 5 стилів наливу, і кожен з них справді впливає на смак напою. Спробуємо розташувати їх за шкалою: мало піни – багато піни.

1. Чохтан (čochtan). Ми звикли, що якщо в пиві немає піни, значить, воно вивітрилося або недокарбонізоване. Але в даному випадку концентрація вуглекислоти ні при чому: пиво наливають так, щоб піна взагалі не утворилася. Це можливо, коли в потоці немає завихрень і струмінь не падає з великої висоти. Як же налити пиво без піни? Кран повністю відкритий, пиво швидко стікає по стінці келиха, утримуваного якомога ближче під нахилом. Карбонізація як раз виходить максимальна, тому що при розливі немає умов для вивільнення CO2 з рідини. Аромат виражений слабко, а смак яскравий, різкий, на аматора. Пити чохтан потрібно якомога швидше, практично залпом, адже у нього немає захисту від окислення – пінної шапки. Це вибір тих, хто хоче швидше втамувати спрагу та підбадьорити себе колючими пухирцями.

Чохтан – ім'я водяного, що мешкає в річках і озерах. Це не потвора на кшталт всім відомого «Йожіна з бажин», а vodník, маленький чоловічок із зеленим волоссям та одягом. Може бути небезпечним для людей, але частіше безневинно жартує над ними. Чому пиво без піни назвали на честь водяного, для нас залишилося загадкою.

2. На гладінку (na hladinku), гладінка або čepování s čepicí («розлив з пінною шапкою»). Пиво теж наливається за один прийом: кран відкрили – кран закрили. Але при цьому способі утворюється ніжна піна «на три пальці». Спочатку в кухоль набирають піну, а потім утримують під нею носик крана і наливають пиво. Шар щільної та ніжної піни піднімається, поки не опиниться точно врівень з краєм посуду. Виглядає дуже красиво – класичний стиль подачі. У міру того як кухоль спорожнюється, піна залишає на склі красиві кільця (kroužky) або рівневі відмітки (hladinky).

Вважається, що правильно налити «на гладінку» може тільки досвідчений бармен з точним оком. Пиво зберігає хорошу карбонізацію, але не таку сильну, як у чохтані.

3. На двакрат (na dvakrát), тобто «в два прийоми». Спочатку набирають під кутом півкухля пива, роблять паузу і наповнюють посуд догори. Виходить красива, рясна пінна шапка, результат зовні нагадує «гладінку». Але суть цього методу в тому, що в пиві залишається менше вуглекислоти. Значить, воно не так розпирає і турбує стінки шлунка. Піна виступає над краєм келиха і вважається «сухою», а не «мокрою», але такі тонкощі залишимо на совісті чеських біргіків.

Багато хто виділяє стиль «на двакрат» або навіть «на трікрат» і цінує його за те, що пити таке пиво легко і приємно. Деякі вважають поетапне заповнення з втратою карбонізації поганим тоном: виходить, що бармен просто не вміє відразу налити келих «на гладінку». Так чи інакше, знаменитий Pilsner Urquell прийнято розливати саме «на двакрат».

4. Шніт (šnyt), від німецького Schnitt – «вид у розрізі». Налив за один прийом – ніби недбало, на око, без точного дозування і контролю за піноутворенням. Пиво займає менше половини кухля, решта – пишна піна, що не дістає до країв. Іноді пропорції вказують точніше: налити пива на два пальці, піни на три пальці і залишити один палець до краю. За нашими уявленнями, це наглий недолив! Але не все так просто.

Шніт – пам'ять про часи, коли корчмар знімав пробу пива з нової бочки. Чеські пивні дегустатори і зараз віддають перевагу цьому способу. Карел Чапек з іронією писав, що шніт – вибір тих відвідувачів, яким соромно замовляти мало пива, але пити повний кухоль теж не хочеться. І це відмінно підходить до ситної їжі на кшталт гуляшу або свинячої рульки. У животі залишається достатньо місця для закуски. А товстий шар піни дозволяє надовго розтягнути невелику порцію пива. Напій зберігає смак і температуру, поки ви насолоджуєтеся обідом або вечерею.

Ще один маленький секрет: чеські бармени ніколи не розливають пиво в сухі келихи. Щоб піна трималася краще, скло має бути мокрим, тому келих перед наливом завжди ополіскують.

Основні чеські стилі наливу пива – наочне порівняння (зліва направо): чохтан, гладінка, шніт, мліко

5. Мліко (mlíko) – «молоко». Найнезвичайніший метод пивного розливу в Чехії, який німці взагалі вважають нечесним. Кухоль до країв заповнюється найдрібнішою кремовою піною, важкою і мокрою, за консистенцією схожою на збиті вершки. Якщо дати такому пиву постояти, частина піни перетворюється на рідину. Але краще пити мліко відразу і залпом – тільки так можна відчути незвично ніжний і солодкуватий смак пива. Вважається, що це варіант для жінок або для тих, хто хоче завершити рясну вечерю, встигши випити кілька звичайних порцій. У кухлі мліка розміром з пінту міститься приблизно 0,3 л чистого пива.

Як працює пивний кран LUKR®: отримуйте стільки піни, скільки потрібно

Є різні види кранів для розливного пива:

• «пегас» для безпінного розливу в скло або ПЕТ-тару;
• кран для розливу пива в кухоль.

«Пегаси» – порівняно недавній російський винахід, вони частіше ставляться в магазинах. У барах застосовуються традиційні крани для побокальної продажі, які не раз намагалися вдосконалити. Наприклад, пивний кран з компенсатором тиску оснащений важільцем, одне з положень якого призначене для того, щоб у келих полилася піна.

За століття сидіння по пабах чехи відточили пристрій пивних кранів до досконалості. У Чехії розуміють, що це не просто деталь пивного обладнання, а «урочистий фінал» шляху напою з кега в келих.

Найкращі чеські пивні крани LUKR славляться не тільки класичним дизайном, але й унікальними властивостями. Вони дозволяють цілеспрямовано впливати на смак пива та формування піни.

Регулювання такого пивного крана дуже просте. Плавним поворотом горизонтальна рукоятка виставляється в різні положення:

• для наливу пива (клапан повністю відкритий);
• для наливу піни (вузька щілина перетворює пиво на піну);
• кран закритий.

Переплутати неможливо, перемикати – простіше простого. Тепер будь-який користувач, навіть уперше взявшись за рукоятку, легко націдить «на гладінку» або навіть «мліко». Додатково на носик встановлена Lukrovka – насадка з дрібним ситечком, щоб піна виходила дрібною і однорідною.

Пивний кран LUKR® підходить для розливу пива не тільки в барі, це відмінний варіант і для домашньої барної стійки. Він дозволяє створювати густу, вершкову піну з мінімальним вмістом повітря. Така «мокра» піна дуже смачна і чудово п'ється, захищає пиво від повітря, довго зберігає його свіжий смак у келиху.

Переваги кранів LUKR®

• Надійність
• Універсальність: підходять для систем розливу пива в келих
• Точне регулювання кількості піни
• Зручний і простий догляд

Тепер можна без труднощів влаштувати маленьку Чехію у себе вдома або в барі.

Читайте також:

Як розливали пиво без піногасника

Як промивати пивні крани та шланги

10 причин купити ґроулер для пива. І не тільки для пива!

Ґроулер – це велика керамічна або скляна пляшка, фляга з алюмінію або нержавіючої сталі для розливного пива. Тепер за свіжим пивом у улюблений паб або на пивоварню можна ходити, ніби з бідоном за молоком. Для американців така прогулянка після роботи була звичайною справою ще в 19 столітті. Нам це здається незвичним, але навіть у радянський час були такі «ґроулери» – трилітрові банки, які дружно розпивалися вдома або в гостях. Потім з'явилася ПЕТ-тара, і здавалося, що це назавжди. Але одноразові ПЕТ-пляшки неекологічні, і питання часу, коли їх виробництво скоротять, а то й навіть заборонять. Ґроулери – довговічна, якісна та екологічна альтернатива. У США вони вдало вписалися в крафтову пивну культуру. Пиво в ґроулерах – не просто нова мода, а новий спосіб і стиль споживання. У 2020 році ґроулери та кроулери буквально врятували крафтовий бізнес в Америці: через карантин паби та пивоварні могли вижити тільки торгуючи на винос. Для бірґіка забрати улюблений напій з собою – цікавий досвід, який хочеться повторити. Але одноразова металева банка не відрізняється від заводської і, якщо розібратися, вона не набагато екологічніша, ніж ПЕТ-пляшка. Зовсім інша справа – красива фляга з нержавійки, яка прямо проситься в руки. Але не тільки в красі справа...

Навіщо купувати ґроулер для пива?

Що таке ґроулер, ми вже з'ясували. Залишилося подумати, для чого нам ця штуковина – заради моди? А от і ні!

1. Свіже пиво. Якщо пивоварня або паб у вас під боком, ви отримуєте найсвіжіше пінне прямо з кегів. Спробували, вибрали, купили і забрали додому. Вдома спокійно випиваєте з ґроулера хоч 2 літри, не боячись, що потім доведеться писати ногами кренделі по дорозі.

2. Прямі продажі. Ви купуєте пиво практично без посередників і зайвих націнок (хіба що паб на цьому заробляє). Пивоварам теж легше продавати пиво споживачам прямо в руки. Немає ні витрат на перевезення товару, ні морок з логістикою та дистриб'юторами.

Тому в США крафтові паби та пивоварні заохочують любов до ґроулерів, продаючи їх або здаючи напрокат. Деякі постійні клієнти заводять собі іменні ґроулери на зразок особистих кухлів в англійських або німецьких пабах.

3. Транспортабельність. Ґроулери зручно носити або перевозити в сумці. Американці навіть роблять спеціальні сумки та рюкзаки для ґроулерів, але це вже товар для справжніх пивних фанатів.

4. Вільний вибір об'єму. Зовсім не обов'язково щоразу заповнювати флягу догори. Якщо ви не плануєте видути за вечір 2 літри, можна налити менше. Купивши в супермаркеті 2-літрову ПЕТ-пляшку заводського пива, ми часто не можемо її допити, ставимо в холодильник, а вранці з'ясовується, що пиво окислилося і звітрилося. Тут інакше: скільки хочеш – стільки й наливаєш.

5. Міцність. Найкращий вибір – ґроулери з нержавіючої сталі. Це не просто тара для пива, а універсальний туристичний посуд на довгі роки. Легкий, міцний, непрозорий корпус не б'ється, не зношується, захищає напій від ультрафіолету.

6. Герметичність. Ґроулер – посуд герметичний і непроливний. Фляга надійно закривається бугельною кришкою зі щільною силіконовою прокладкою та металевим замком. Пиво зберігає свіжість навіть на наступний день. Зазвичай рекомендується випити вміст протягом доби.

7. Можливість довгого зберігання. Якщо при наливі продути флягу вуглекислим газом і акуратно налити пиво через шланг, всередині майже не залишиться повітря. Після такого наливу напій зберігається свіжим до 7–10 днів і приблизно 2–3 дні після першого відкриття. Хоча для цього, звичайно, треба зберігати флягу в холодильнику.

8. Простий догляд. Коли ґроулер спорожніє, добре ополосніть його, промийте теплою водою з милом або миючим засобом і просушіть. Ось і все, можна знову йти за пивом.

9. Екологічність. Використання багаторазової металевої тари абсолютно нешкідливе для природи. На відміну від алюмінієвих банок, які далеко не завжди потрапляють у переробку, і тим більше від ПЕТ-пляшок.

Ґроулер з нержавійки як універсальний туристичний посуд

10. Багатофункціональність. Хто сказав, що в ґроулерах можна носити тільки пиво? Носіть у цій зручній флязі газовану воду, квас, компот, сік, морс – будь-які холодні напої (якщо стінка подвійна, можна і гарячі). Беріть все, що можна налити і випити, куди завгодно! Додому або, навпаки, з дому, на вечірку або пікнік, у похід або поїздку...

Ґроулер з подвійною стінкою ще й зберігає температуру напою. По суті, це міні-термос для кави і чаю. І гарячого, і холодного – наприклад, колд брю. Так що з ґроулерами зручно ходити не тільки на пивоварню або в паб, але й у кафе.

У металевих ґроулерів з одинарною стінкою є своя перевага – та ж, що у алюмінієвих пивних банок. Така фляга швидко нагрівається в літню спеку, зате ще швидше знову охолоджується в холодильнику.

Якщо ви прониклися ідеєю і вирішили вступити в клуб справжніх бірґіків, запрошуємо заглянути в наш інтернет-магазин за своїм ґроулером.

• Виберіть вічну флягу потрібного виду та розміру
• Частуйтеся і частуйте напоями в будь-якому зручному місці
• Хваліться перед друзями
• Боріться за чистоту навколишнього середовища

Розлив пива у гроулер з нержавіючої сталі – модний пивоманський ритуал в США. Із цієї країни до нас прийшли крафтова революція, ароматні пивні хмелі, купа нових словечок та примочок. І все лише для того, щоб промочити горло! Здавалося б, справа нехитра. Але культура, в тому числі пивна, і є ускладнення простих речей. Що може бути простіше, ніж розлив пива на винос у пабі чи місцевій пивоварні? Більшість прекрасно обходиться ПЕТ-пляшками. І даремно: в Америці це вже не модно. В моді – краса, зручність та екологічність. Спробуємо розібратися, що ж це таке – гроулери для пива, чим вони відрізняються від кроулерів і... від інших гроулерів. У металевих рок-групах, що грають екстремальну музику, гроулер – співак, що співає гроулінгом, а зовсім не тара для пива. Хоча пиво корисне для низьких голосів і, напевно, допомагає видавати цей страшний рик. В англійській мові є дивовижно багатозначні слова, і growler – одне з них. Серед десятків різних значень нас зараз цікавить тільки одне: «глечик», точніше, «пляшка для пива». Звідки воно взялося?

Гроулер для пива: що це і як він змінювався з часом

Зараз гроулер – це велика скляна пляшка з ручкою або металева фляга з надійною кришкою для розливного пива. Або не тільки для пива, але це особлива розмова. А починалося все зовсім інакше, чим і пояснюється дивна назва.

Найбільш ранні згадки «пивних гроулерів» в США відносяться до 1883 року. Багато любителів пива вважали за краще пити його не прямо в пабі, а купувати на винос. Гроулерами стали називати бадейки з оцинкованої сталі, призначені для благородної мети: як слід повеселитися вдома. По-англійськи дуже лаконічно: beer-to-go.

Спеціальні пивні відерця щільно накривали, щоб пінний напій не розплескався. Дорогою вуглекислота виходила крізь щілини, і металеві кришки голосно гриміли. Можливо, так і з'явилося словечко, що тепер позначає особисту велику тару для пива.

У часи сухого закону такі милі забави були заборонені, але в війну американці відтягнулися як слід. Хлопчики часто розносили пиво в гроулерах вуличним робітникам або додому до обіду.

Незабаром з'явилися картонні (з вощеними стінками) та пластикові контейнери, а в 1970-ті – ПЕТ-тара. Здавалося, старі добрі відерця забуті назавжди.

Наприкінці 1980-х Чарлі Отто, крафтовий пивовар з Вайомінга, з технічних причин не міг розливати продукцію в звичайні пляшки. Коли він знайшов у себе на горищі батькове відро, йому спала на думку ідея: а що, якщо знову продавати великі порції на винос? Тільки не у відерцях, а в красивих скляних пляшках! До того ж на них можна наносити свій логотип та красиві малюнки методом шовкографії. Так 100 років потому ідея знайшла нове життя. Але словом «гроулер» позначається вже зовсім інший посуд:

– великі пивні пляшки зі скла або кераміки;

– герметичні фляги для пива з нержавіючої сталі.

Скляні гроулери, як і звичайні пивні пляшки, за традицією робляться з напівпрозорого скла бурштинового або коричневого відтінку. Це захищає пиво від сонячного світла. Іноді гроулерами називають і ПЕТ-пляшки у формі глечика, але нам здається, що даремно. Як красиво пластикову пляшку не називай, вона нею і залишиться. Наше серце належить металевим гроулерам. Якби Еллочка-людожерка була біргічкою, при вигляді такої стильної фляги вона б точно сказала: «Хо-хо!»

Гроулери з нержавіючої сталі бувають найрізноманітнішої форми та розміру, з додатковими пристосуваннями для кращої герметизації і навіть для розливу, з одинарними та подвійними стінками. Гроулер з подвійною стінкою – вже не просто фляга, а термофляга для пива та газованих напоїв.

Подвійна стінка краще зберігає пиво в гроулері холодним, якщо ви взяли його з собою в дорогу. І навпаки, одинарна допомагає набагато швидше остудити напій у холодильнику.

Як наливають пиво в гроулер і як довго воно «живе»?

Все залежить від способу наливу та від того, чи був гроулер розгерметизований (відкритий). Гроулери вміщають до 2 літрів, наповнюються прямо з пивного крана та закриваються притискною (бугельною) кришкою з герметичною силіконовою прокладкою та металевим замком.

Правильний налив у гроулер – це:

1) попереднє охолодження тари проточною холодною водою (продовжує термін зберігання напою та знижує піноутворення);

2) продувка тари CO2 перед наливом (витісняє повітря та продовжує термін зберігання напою);

3) розлив через підключений до пивного крана шланг, що досягає дна (мінімізує потрапляння повітря всередину після продувки).

Якщо ці умови дотримані, пиво може зберігатися в закритому гроулері до 7–10 днів та приблизно 2–3 дні після першого відкриття пробки. Інакше пиво необхідно випити протягом доби після покупки.

Від гроулерів до кроулерів і назад

Отже, що таке гроулер, ми з'ясували: пляшка або фляга, з якою ми йдемо в улюблений паб або на пивоварню за пивом, а потім додому або до друзів. У гроулерів крутий дизайн, в Америці їх навіть колекціонують. Вони приємні на дотик: візьмеш в руки – маєш річ. Мабуть, найзручніший та стильний спосіб купувати свіже крафтове пиво на розлив. Або ні? Адже є ще й кроулери, або краулери. Буквально «консервовані гроулери» – металеві пивні банки, які закривають спеціальною закаточною машиною. У тієї та іншої тари є свої переваги.

Кроулери дуже легкі, тому їх зручніше перевозити. Вони швидше остигають у холодильнику. Але є обмеження за об'ємом (не більше 1 літра). Кроулери не можна використовувати повторно, і тому вони шкодять природі не менше, ніж пластикова тара.

Трохи про пивну культуру та екологію

В США щохвилини переробляється понад 100000 алюмінієвих банок. Це, звичайно, досягнення, але на вторинну переробку витрачається чимало ресурсів та енергії. Американці викидають на рік по 250 мільйонів тонн сміття, велика частина якого взагалі не переробляється. Ніколи... Не тільки ПЕТ-пляшки, але й одноразові металеві банки дуже шкідливі для природи. Гроулери з нержавіючої сталі або товстого скла – довговічна багаторазова тара. Вони дозволяють насолоджуватися пивом у достатньому об'ємі та без шкоди для навколишнього середовища. Перед повторним використанням достатньо ретельно вимити гроулер теплою водою та поставити його сушитися на решітку догори дном.

Чим більше людей перейдуть на гроулери, тим менше іншої, шкідливої для природи тари знадобиться пивоварам.

Купуючи пиво в гроулерах, ви позбавляєте від пляшок та банок не тільки себе, але й виробника. Не тільки через моду сталеві гроулери продаються або видаються під заставу майже в усіх американських пабах та магазинах при пивоварнях…

Про інші причини купити гроулер ми розповідаємо в наступній статті:

10 причин купити гроулер для пива. І не тільки для пива!