Історія виробництва пива відображена в пивних музеях Чехії (в місті Пльзень), у Бремені в Німеччині на заводі "БЕК", у невеликому містечку Фрейсінг у Баварії, де розташований перший у світі пивоварний завод. Там випускалося пиво для продажу ще з 1040-го року.
Секретів було мало: ячмінь пророщувався, отриманий солод сушився, відокремлювалися паростки і процес очищення повторювався. Потім, після кип'ятіння в сусло додавалися дріжджі та хміль. Процес входить у фазу самобродіння. Живе пиво виходило за міцністю від 2.5 до 7.5%. Відсоток алкоголю безпосередньо залежить від густини сусла. Необхідно вказану на етикетці густину в відсотках розділити на два з половиною. Ось така нехитра технологія. Чому ж смак у живого пива такий різний? На кожному заводі, що поважає себе, обов'язково існує цех ручного виробництва, як це було раніше.
Є пиво, вміст алкоголю в якому не перевищує 0,5%. Технологія його виробництва не відрізняється від звичайної, але тільки алкоголь з нього майже повністю випаровується. Але смак залишається майже як у "справжнього" пива. Таке пиво підходить для тверезенників, виразкових хворих та інших людей, які не можуть пити з якихось причин звичайне пиво. Безалкогольне пиво найбільше продається в мусульманських країнах.
Є два основних види пива: низового та верхового бродіння. Дріжджі, що використовуються, належать до різних біологічних видів. Найдавніший спосіб виробництва живого пива – верховий. Однак зараз більш популярний спосіб отримання пива за допомогою низових дріжджів.
Брюссельський симпозіум виробників пива оприлюднив результати досліджень, які відзначали, що помірне вживання живого пива покращує загальне здоров'я організму та зменшує ризик захворювань серцево-судинної системи. Але варто остерігатися збільшення ваги, до якого може призвести вживання пива.